Півтора граму
кокаїну
Звичайний
двірник. Звичайний середньо статистичний двірник гей. Двірник гей у Донецьку
без жодних соціальних гарантій, та з комунальним дванадцяти метровим житлом у комуналці
в іншому кінці міста від свого місця роботи. Звичайне гейське життя. З ранку
прибирання дитячої площадки від ласт з під трамадолу шприців та використаних
презервативів. Презервативів було небагато, і це не могло не тішити дядю Петю.
По вечорам свідьська тусовка, абсент, вірші, розмови про культуру, секс в
туалетах, але не для дяді Петі, не було там геїв окрім дяді Петі.
Дядю Петю усі
любили, але платонічно. В Донецьку окрім Петі були геї, але він називав їх підарастами,
та зовсім не хотів з ними спілкуватися. В нього була мрія з’їбатися в Голландію
та завести там сім’ю взяти з дитячого будинку дитину та вмерти в дев’яносто років,
але не від Сніду а від старості. Але на зарплатню двірника нікуди не з’їбешся,
а на іншу роботу його ніхто не брав так як вони чомусь таких як він не
сприймали, навіть коли дядя Петя вдягав костюм, так по гейські він на ньому
висів. Квартиру він також не міг продати так як вона належала міськраді, а там
засідають виключно підараси, жодного гея одні підарасти, і ніхто не міг його
зрозуміти.
І була У дяді
Петі єдина радість, яку він знаходив час від часу на могилці померлого
наркомана, кожного місяця у кожний другого четверга місяця, це невеличкий пакетик
з білим порошком. Цей пакетик приносив йому найбільше щастя в усьому його
життя. Коли він приходив на тусовку він продавай цей порошок, а наступного
ранку після роботи йшов до маркету та накуповував шоколадних цукерок на усі
бабки. Потім дядя Петя йшов до дитячого будинку та пригощав дітей цукерками, і
радувався кожній посмішці, кожному слову «дякую». Ніщо не могло так радувати
його серце як щасливі діти. Він заплющував очі та мріяв про Роттердам та свою
щасливу сім’ю.
Одного такого
ранку Дядя Петя прийшов до дитячого будинку і як завжди діти побігли до нього
як до рідного. Він розкрив пакет та достав цукерки. Діти розхватали цукерки та
бігали навколо Дяді Петі. Зі спини до Петі підійшла ватага бритоголових
хлопців, які обізвали його підарастом та педофілом, яковими він ніколи не
являвся, і захуярили його к йібіням, шматками арматури, прямо на очах у дітей. І
лише надпис на бігборді біля кладовища «Наркотики вбивають. Рано чи пізно…» |
